8 КЛАС

Будьте внимательны
  ВОСПИТАНИЕ Елена Божор,  семейный и детский психотерапевт, психолог проекта #Небийдитину от ГО «Батьківська спілка»
 Сегодня все чаще в школьной среде и в среде психологической помощи звучит слово «буллинг«.  В переводе с английского оно означает издевательство, травлю и запугивание. Большинство детей в свое время дразнили братья, сестры или друзья. Если это происходит в игровой, дружеской и обоюдной форме, когда оба ребенка просто балуются, такие обиды, как правило, не наносят вреда. Но когда словесные уколы становятся обидными, злыми и постоянными, они превращаются в издевательства и их необходимо прекратить.
Буллинг – это заносчивое, оскорбительное поведение, агрессивное преследование одного из членов коллектива (школьного, студенческого или профессионального) со стороны остальных членов коллектива или его части. При травле жертва оказывается не в состоянии защитить себя от нападок. Таким образом травля отличается от конфликта, где силы сторон примерно равны.

Причины буллинга

В своей психотерапевтической практике я работала как с жертвами буллинга, так и с детьми, которые сами унижают и запугивают других детей. Каковы же причины такого положения дел? Приведу примеры из практики.
Девочка 13-ти лет. Жертва буллинга. Будем называть ее Машей. Маша была вполне счастливым и довольным жизнью ребенком. Когда девочке было 12, ее  родители развелись. После развода она осталась жить с матерью. Маша очень тяжело переживала это событие, утратила уверенность в себе и «почву под ногами», стала замкнутой, подавленной, разрушилась ее привычная жизнь. Девочка переживала травму потери, так как с отцом у нее была особенная связь. В этот сложный период она стала жертвой школьного буллинга, потому что была настолько подавлена, что у нее не было сил сопротивляться издевательствам со стороны одноклассников. Она отказывалась ходить в школу. В таком состоянии мать привела ее ко мне на консультацию.
Другой случай с девятилетним мальчиком Сережей, который сам «буллил» одноклассника. Дома Сережа подвергался психологическому и физическому насилию. И его буллинг в школе был уже следствием. Ребенок пытался восстановить чувство собственного достоинства, унижая другого ребенка.
То есть, причины возникновения буллинга могут быть самые разные, но в первую очередь, это следствие домашних унижений, насилия в семье, отсутствия доверительных взаимоотношений и поддержки со стороны родителей.

Кто становится жертвой буллинга

Жертвами травли в школе, чаще всего, становятся двоечники, круглые отличники, любимчики учителей, физически слабые дети, дети, гиперопекаемые родителями, жертвы домашнего насилия, ябеды, дети, страдающие заболеваниями, выделяющими их из коллектива, дети, не имеющие электронных новинок современного прогресса или же имеющие самые дорогие из них, недоступные другим детям, вундеркинды, представители сексуальных меньшинств.
Объединяет всех жертв одна черта: чаще всего объектами издевательств становятся дети и подростки, обладающие повышенной чувствительностью, показывающие свою «слабость» (страх, обиду или злость). Их реакция соответствует ожиданиям агрессоров, рождая искомое ощущение превосходства.

Мальчики чаще являются жертвами и инициаторами школьной травли. Методы травли отличаются в зависимости от гендера жертвы: мальчиков чаще бьют, про девочек одноклассницы, как правило, распускают порочащие слухи.
Буллинг приводит к тому, что жертва теряет уверенность в себе. Также это явление может приводить к разной тяжести психическим отклонениям, а также психосоматическим заболеваниям, и может явиться причиной самоубийства. В этом случае важно объяснить человеку, что его травят, и показать, как действовать в сложившейся ситуации.

Основные виды буллинга

Рассмотрим основные виды буллинга, их характерные признаки и действия, которые нужно предпринять:

Вербальный буллинг

Что это такое: это словесное издевательство или запугивание с помощью жестоких слов, которое включает в себя постоянные оскорбления, угрозы и неуважительные комментарии о ком-либо (о внешнем виде, религии, этнической принадлежности, инвалидности, особенностях стиля одежды и т. п.).
Пример: один ребенок говорит другому ребенку: «Ты очень, очень жирный, прямо как твоя мама».
Характерные признаки: дети, подвергшиеся вербальному буллингу, часто замыкаются в себе, становятся капризными или имеют проблемы с аппетитом. Они могут рассказать вам об обидных словах, которые кто-то произнес в их адрес, и спросить вас о том, правда ли это.
Что необходимо делать: во-первых, учите своих детей уважению. С помощью собственной модели поведения укрепляйте их в мысли о том, что каждый заслуживает хорошего отношения, – благодарите учителей, хвалите друзей, проявляйте доброе отношение к работникам магазинов. Развивайте самоуважение детей и учите их ценить свои сильные стороны. Лучшая защита, которую могут предложить родители, – это укрепление чувства собственного достоинства и независимости своего ребенка и его готовности принять меры в случае необходимости. Обсуждайте и практикуйте безопасные, конструктивные способы реагирования вашего ребенка на слова и действия хулигана. Вместе придумывайте основные фразы, которые ребенок может сказать своему обидчику твердым, но не враждебным тоном, например: «Твои слова неприятны», «Оставь меня в покое» или «Отстань».

Физический буллинг

Что это такое: физическое запугивание или буллинг с помощью агрессивного физического устрашения заключается во многократно повторяющихся ударах, пинках, подножках, блокировании, толчках и прикосновениях нежелательным и неподобающим образом.
Пример: с ребенка привселюдно стягивают брюки или юбку на детской площадке.
Характерные признаки: когда это происходит, многие дети не рассказывают своим родителям об инциденте, поэтому необходимо следить за возможными предупреждающими сигналами и косвенными признаками, такими как необъяснимые порезы, царапины, ушибы, синяки, отсутствующая или порванная одежда, частые жалобы на головную боль и боль в животе.
Что необходимо делать: если вы подозреваете, что вашего ребенка подвергают физическому насилию, начните случайный разговор – спросите, как дела в школе, что происходило во время обеда или на перемене, по дороге домой. На основе ответов выясните у ребенка, вел ли кто-нибудь себя оскорбительно по отношению к нему. Старайтесь сдерживать эмоции. Подчеркните важность открытой, постоянной связи ребенка с вами, учителями или школьным психологом. Документируйте даты и время инцидентов, связанных с издевательствами, соответствующую реакцию вовлеченных лиц и действия, которые были предприняты. Не обращайтесь к родителям хулигана (хулиганов), чтобы разрешить проблему самостоятельно. Если физическое насилие над вашим ребенком продолжается и вам нужна дополнительная помощь за пределами школы, обратитесь в местные правоохранительные органы. Существуют законы о борьбе с запугиванием и домогательствами, которые предполагают оперативные корректирующие действия.

Социальный буллинг

Что это такое: социальное запугивание или буллинг с применением тактики изоляции предполагает, что кого-то намеренно не допускают к участию в работе группы, будь то трапеза за обеденным столом, игра, занятие спортом или общественная деятельность.
Пример: группа девочек в танцевальном классе обсуждает вечеринку в выходные и обменивается фотографиями, не обращая при этом никакого внимания на одну девочку, которую они решили не приглашать, делая вид, что ее не существует.
Характерные признаки: следите за изменениями настроения своего ребенка, его нежеланием поддерживать участие в компании сверстников, и бо́льшим, чем обычно стремлением к одиночеству. Девочки чаще, чем мальчики, испытывают социальную изоляцию, невербальное или эмоциональное запугивание. Душевная боль от такого вида буллинга может быть такой же сильной, как от физического насилия, и длиться намного дольше.
Что необходимо делать: используйте вечернее время, чтобы поговорить с детьми о том, как прошел их день. Помогайте им во всем искать положительные моменты, обращайте внимание на хорошие качества детей и убедитесь, что они знают, что есть люди, которые их любят и всегда готовы позаботиться о них. Сосредоточьтесь на развитии их талантов и интересов к музыке, искусству, спорту, чтению и внешкольным мероприятиям, чтобы ваши дети могли строить взаимоотношения вне школы.

Кибербуллинг

Что это такое: киберзапугивание заключается в обвинении кого-либо с использованием оскорбительных слов, лжи и неправдивых слухов с помощью электронной почты, текстовых сообщений и сообщений в социальных сетях. Сексистские, расистские и другие подобного рода сообщения создают враждебную атмосферу, даже если не направлены непосредственно на ребенка.
Пример: кто-то размещает в социальных сетях следующий текст: «Петя полный неудачник. Почему кто-то вообще с ним общается?!».
Характерные признаки: следите за тем, проводит ли ваш ребенок больше времени в интернете, чем раньше, бывает ли при этом грустным и тревожным. Даже если он читает неприятные сообщения на своем компьютере, в телефоне или планшете, это может быть его единственным способом социализации. Также обращайте внимание, есть ли у ребенка проблемы со сном, просит ли он остаться дома и не ходить в школу, или отказывается от любимых занятий.
Что необходимо делать: сообщения оскорбительного характера могут распространяться анонимно и быстро, что приводит к круглосуточному киберзапугиванию, поэтому сначала установите домашние правила пользования интернетом. Договоритесь с ребенком о соответствующих его возрасту временных ограничениях. Будьте в курсе популярных и потенциально оскорбительных сайтов, приложений и цифровых устройств, прежде чем ваш ребенок начнет использовать их. Дайте ребенку знать, что вы намерены отслеживать его деятельность в сети. Скажите ему о том, что, если он подвергается киберзапугиванию, он не должен втягиваться, реагировать или провоцировать обидчика. Вместо этого ему необходимо сообщить о кибурзапугивании вам, чтобы вы смогли распечатать провокационные сообщения, включая даты и время их получения. Сообщите о киберзапугивании в школу и интернет-провайдеру. Если кибербуллинг обостряется и содержит угрозы и сообщения явного сексуального характера, свяжитесь с местными правоохранительными органами.

Как начать говорить о буллинге

Если ребенок сообщает вам о том, что он или еще кто-то подвергается издевательствам, буллингу, поддержите его, похвалите ребенка за то, что он набрался смелости и рассказал вам об этом, и соберите информацию (при этом не стоит сердиться и обвинять самого ребенка). Подчеркните разницу между доносом, с целью просто доставить кому-то неприятность, и откровенным разговором со взрослым человеком, который может помочь.
Еще один из способов начать говорить с ребенком о буллинге – это  совместный семейный просмотр фильмов соответствующей тематики, так называемая фильмотерапия. Вот список фильмов по теме: «Кэрри» (1976), «Чучело» (1983), «Сердце Америки» (2002), «Пиф-паф, ты мертв» (2002), «Класс» (2007), «13 причин почему» (2017). Просматривая фильм, ребенок может провести параллель с происходящим с ним в его классе, увидеть свою ситуацию и поделиться с родителями. А также, такой просмотр можно устроить и в классе и потом устроить анализ фильма.
Всегда принимайте меры против издевательств, буллинга, особенно если насилие принимает тяжелые формы или постоянный характер, свяжитесь с учителем или директором школы вашего ребенка, чтобы контролировать ситуацию до тех пор, пока она не прекратится.
Спалах кору в Україні: що треба знати про хворобу і як захистити себе
12 січня 2018

164792




В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання — вакцинація. Разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні відповідаємо на найбільш поширені питання про кір.
Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5—6 років. Головна причина спалахів — низьке охоплення щепленнями. 2016-го року менше половини українських дітей отримали щеплення від кору за графіком. Із вересня 2017 року, за рішенням оперативного штабу МОЗ з реагування на ситуацію з кором в Україні, тривають посилені заходи з імунізації, щоби захистити якомога більше дітей і запобігти епідемії.
Відповіді на поширені питання про кір: за посиланням
Відповіді на поширені питання про вакцинацію від кору: за посиланням
 
ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ
Morbillivirus — вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.
Кір — одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі
9 з 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.
Кір – одна з головних причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.
Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг
Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.
Кір має серйозні ускладнення
Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.
Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою
На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.
Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.
Ліків від кору не існує
Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.
 
ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ
Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року — таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн й Україна.
2 дози вакцини захищають від кору
Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору.
Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи. Наразі в Україну для щеплень КПК постачають Пріорикс™/Priorix™ — препарат, вироблений компанією GlaxoSmithKline Biologicals s.a (Бельгія). Пріорикс — безпечна, ефективна та якісна вакцина, прекваліфікована ВООЗ — найавторитетнішою організацією у сфері охорони здоров’я у світі. Ці та інші вакцини, що входять до календаря щеплень, за угодою з МОЗ, за кошти державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). МОЗ України передає закуплені вакцини департаментам охорони здоров'я областей, а ті у свою чергу — державним медичним закладам, щоб громадяни України могли отримувати необхідні щеплення безкоштовно.Захист від кору потрібний, якщо:

• Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із плановим щепленням КПК.
• Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення — негайно надолужте його, звернувшись до вашого медичного закладу.
• Дитині 6 років — це час іти на планову ревакцинацію КПК.
• Ви пропустили планову ревакцинацію в 6 років. У цьому випадку зверніться до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.
• Дитині 6 та більше років і вона не має жодного щеплення КПК. У такому разі потрібно зробити два щеплення з інтервалом не менше одного місяця.
• Ви не пам’ятаєте, чи робили дитині щеплення КПК, і не маєте документальних підтверджень. У цьому випадку дитину також потрібно вакцинувати.
• Підлітки, а також дорослі, що не хворіли на кір, не отримували щеплень від кору. Їм також потрібна вакцинація від кору

Колективний імунітет потрібен нам усім
Віруси не знають кордонів. Однак навіть якщо кір завезено з іншої країни, то в середовищі, де рівень охоплення вакцинацією не нижчий за 98%, хвороба не буде поширюватися. Охоплення вакцинацією формує так званий колективний імунітет.
Протипоказання до вакцинації КПК
Перелік протипоказань щодо вакцинації КПК невеликий. За світовими стандартами він не включає легкі застуди з температурою до 38°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.
2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).
3. Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).
4. Вагітність. Вакциною КПК не прищеплюють вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

У разі виникнення тимчасових протипоказань до вакцинації дитина отримує так зване медвідведення від щеплень. Протипоказання на більший термін, ніж два тижні, може визначити тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається в районній лікарні або міській /обласній поліклініці. Потім пропущені за календарем щеплення потрібно надолужити.
Якщо дитина контактувала з хворим на кір
У разі контакту з хорим на кір негайно зверніться до лікаря. Якщо дитина контактувала з хворим на кір, вона має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну.
Дітям, які мають хронічні захворювання, вакцина необхідна
Існує міф, що наявність у дитини бронхіальної астми, цукрового діабету чи інших хронічних захворювань є протипоказанням до вакцинації. Проте насправді такі малюки потребують щеплення в першу чергу, адже ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби для них значно вищий.
Порадьтеся щодо вакцинації КПК зі своїм лікарем або медичною сестрою Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтеся до консультації та складіть список питань, що вас турбують. Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.
Скажіть лікарю, якщо:

• вам здається, що дитина хвора;
• у дитини є алергія на ліки або їжу;
• раніше в дитини була сильна реакція на щеплення;
•  у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;
• у дитини були судоми;
• дитина приймає якісь ліки;
• дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;
• з моменту останнього щеплення минуло менше, ніж 4 тижні.

Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будуте почуватись спокійно і впевнено.
Стежте, щоб вакцини вводили правильно
Вакцину ніколи не колють у сідницю. Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, це може призвести до больового синдрому та інших порушень.
Зауважте, що:

• дітям до трьох років укол роблять у передню поверхню стегна;
• дорослішим дітям укол роблять у плече.

Після щеплення спостерігайте за дитиною
Не йдіть з поліклініки одразу після щеплення. Залишіться на 20—30 хвилин, щоб лікар міг побачити, що в дитини немає реакції негайного типу на вакцину. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури — це нормальна реакція дитини на щеплення. Ці симптоми — ознака того, що вакцина діє та організм дитини формує імунітет. Вони зазвичай самі минають за кілька діб. Якщо підвищена температура турбує дитину, ви можете дати їй жарознижувальне — відповідно до порад вашого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.
Зверніться до лікаря, якщо:

• у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;
• дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;
• дитина млява, дуже зблідла;
• дитина відмовляється від води та їжі, блює;
• дитина виражено занепокоєна, довго плаче.

РИЗИКИ ВІДМОВИ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ
Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Хворі на кір довго залишаються заразними, їх потрібно ізолювати на тривалий час. Інфекція може викликати ускладнення (пневмонію, енцефаліт), призвести до інвалідності чи смерті.
Вакцина КПК, як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору незрівнянно вищий, аніж ризик проявів після щеплення.
З 1000 людей, які заразилися кором, 1 помирає, 1 захворіває на енцефаліт, а 50 отримують тяжкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Водночас випадки складних реакцій на вакцину трапляються з меншою імовірністю, ніж один раз на мільйон. Обчисліть самі:
Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору — захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті. А ще вакцинація — це наш обов’язок: перед нашими дітьми, рідними, громадою і всіма людьми, що мешкають у нашій країні. Разом ми захистимо Україну від кору